- розцінувати
- —————————————————————————————розцінува́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
оцінювати — I = оцінити, оцінувати (кого що визначати вартість кого / чого н.), поціновувати, поцінувати, цінувати, цінити, розцінювати, розцінити; примірятися, примірюватися, приміритися (до кого чого визначаючи придатність, цінність) II ▶ див. переписувати … Словник синонімів української мови
признавати — аю/, ає/ш, недок., призна/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. 1) Вважаючи правдивим, справедливим що небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати що небудь; визнавати. || Усвідомлювати справедливість чого небудь. || Допускати можливість існування… … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник